Про навчання в Манчестері: стипендіат «Всесвітніх студій» Остап Кучма
Про навчання в Манчестері: стипендіат «Всесвітніх студій» Остап Кучма
Стипендіат програми «Всесвітні студії» Остап Кучма наразі проходить навчання в Манчестерському університеті на магістерський програмі з наук про дані (соціальна аналітика). У своєму інтерв'ю Остап розказав про особливості навчання за кордоном під час локдауну, поділився лайфхаками щодо пошуку житла та пояснив, чому мотивація та самоорганізація є найважливішими складовими успіху.
Нагадуємо, що прийом документів на цьогорічний конкурс «Всесвітніх студій» триває до 15 травня 2021 року.
Де ви навчаєтесь (спеціальність, університет) та чому саме там?
Де ви навчаєтесь (спеціальність, університет) та чому саме там?
Data Science (Social Analytics) у Манчестерському університеті. Обрав університет за хороші традиції у точних науках, зокрема в інформатиці - над розробкою перших комп'ютерів у світі тут працював сам Алан Тюрінг. У суспільних науках тут роблять особливий наголос на методологічних розробках - це важливо, бо потенційно дозволяє проводити дослідження на якісно новому рівні.
Що ви знаходите найцікавішим у навчанні в університеті?
Зараз університет стикається із суттєвими викликами, пов'язаними із COVID. Цікаво спостерігати, як така велика адміністративна машина продовжує працювати в умовах жорстких обмежень у пересуванні та особистих контактах.
Зараз університет стикається із суттєвими викликами, пов'язаними із COVID. Цікаво спостерігати, як така велика адміністративна машина продовжує працювати в умовах жорстких обмежень у пересуванні та особистих контактах.
Ви навчалися в українському ВНЗ: яка різниця між закордонним і українським? Які спогади з навчання в Україні? Що варто перейняти українським університетам від Вашого ВНЗ?
Якісно інший рівень викладання. Суттєво вище навантаження - поєднувати із роботою можливо, але складно. До студентів ставляться із більшої повагою, хоча і в моєму українському університеті намагалися наслідувати цей підхід.
Курс фундаментальний, проте завжди обговорюються можливості того, як можна застосувати отримані навички на практиці. У другому семестрі у нас буде курс, на якому ми у групах із 5-6 студентів працюватимемо над практичними data science проєктами, які запропонували приватні та державні партнери університету.
Що було найскладнішим моментом після переїзду за кордон?
Чесно відсидіти 14 днів карантину по приїзді.
Що вас підтримує, коли ви далеко від дому?
Я мотивований навчатися, бо розумію що отримані знання дозволять краще реалізуватися як особистість в Україні. Якоїсь іншої підтримки я тут не потребую.
Коли ви поїхали за кордон, що для вас було незвичним (дивним)?
Між Британією та Україною на диво мало фундаментальних відмінностей, окрім дещо вищого рівня життя та більш ввічливих людей на вулиці. Ми живемо у глобальному світі і виклики перед усіма стоять приблизно ті самі.
Досить цікаво прогулюватися вулицями міста - Манчестер це одна велика пам'ятка архітектури доби Вікторіанської індустріалізації. Складні і на сьогодні вже дещо архаїчні дерев'яно-металеві конструкції мостових переходів, каналів, будинків створюють унікальний стім-панківський дух, який навряд можна відчути деінде. Манчестер є символом тієї епохи, коли Британія забезпечила собі глобальне домінування насамперед за рахунок технологічної переваги, проте деіндустріалізація 80-х сильно вдарила по місту. Багато будинків навіть у центрі міста залишаються покинутими, хоча прямо на наших очах колишні фабрики і складські приміщення перетворюються на модні готелі та лофти (джетрифікація як вона є).
Біля продуктових магазинів завжди багато бездомних. Інколи я з ними спілкувався і мене здивувало, що серед цих людей ніколи не було іммігрантів, хоча саме приїжджим мало би бути складніше адаптуватися до місцевих умов. Загалом, пропозицій роботи досить багато, в тому числі і некваліфікованої - на склад Amazon можна влаштуватися без будь-яких проблем. З іншого боку, соціальне розшарування відчувається досить сильно, сильніше ніж в Україні, хоча показового багатства, дорогих автівок і високих парканів тут немає.
Якісно інший рівень викладання. Суттєво вище навантаження - поєднувати із роботою можливо, але складно. До студентів ставляться із більшої повагою, хоча і в моєму українському університеті намагалися наслідувати цей підхід.
Курс фундаментальний, проте завжди обговорюються можливості того, як можна застосувати отримані навички на практиці. У другому семестрі у нас буде курс, на якому ми у групах із 5-6 студентів працюватимемо над практичними data science проєктами, які запропонували приватні та державні партнери університету.
Що було найскладнішим моментом після переїзду за кордон?
Чесно відсидіти 14 днів карантину по приїзді.
Що вас підтримує, коли ви далеко від дому?
Я мотивований навчатися, бо розумію що отримані знання дозволять краще реалізуватися як особистість в Україні. Якоїсь іншої підтримки я тут не потребую.
Коли ви поїхали за кордон, що для вас було незвичним (дивним)?
Між Британією та Україною на диво мало фундаментальних відмінностей, окрім дещо вищого рівня життя та більш ввічливих людей на вулиці. Ми живемо у глобальному світі і виклики перед усіма стоять приблизно ті самі.
Досить цікаво прогулюватися вулицями міста - Манчестер це одна велика пам'ятка архітектури доби Вікторіанської індустріалізації. Складні і на сьогодні вже дещо архаїчні дерев'яно-металеві конструкції мостових переходів, каналів, будинків створюють унікальний стім-панківський дух, який навряд можна відчути деінде. Манчестер є символом тієї епохи, коли Британія забезпечила собі глобальне домінування насамперед за рахунок технологічної переваги, проте деіндустріалізація 80-х сильно вдарила по місту. Багато будинків навіть у центрі міста залишаються покинутими, хоча прямо на наших очах колишні фабрики і складські приміщення перетворюються на модні готелі та лофти (джетрифікація як вона є).
Біля продуктових магазинів завжди багато бездомних. Інколи я з ними спілкувався і мене здивувало, що серед цих людей ніколи не було іммігрантів, хоча саме приїжджим мало би бути складніше адаптуватися до місцевих умов. Загалом, пропозицій роботи досить багато, в тому числі і некваліфікованої - на склад Amazon можна влаштуватися без будь-яких проблем. З іншого боку, соціальне розшарування відчувається досить сильно, сильніше ніж в Україні, хоча показового багатства, дорогих автівок і високих парканів тут немає.
.
Як з проживанням під час навчання? Вартість? Гуртожиток? Можливості?
Манчестер досить студентське місто, тому опцій для проживання досить багато - від звичайних гуртожитків до оренди у приватних власників, зокрема є цілі багатоквартирні будинки, які призначенні для здачі в оренду студентам. Гуртожиток - найпростіший варіант, і я обрав саме його. Цікава особливість - у деяких гуртожитках у вартість проживання включене харчування (сніданки та обіди). Втім, за свідченнями більш бувалих студентів, які навчалися тут починаючи із бакалаврату, приватне житло часто є кращим і дешевшим варіантом: звісно, якщо скооперуватися із іншими студентами та платити за оренду спільно.
Які бонуси надає статус студента?
Манчестерські студенти можуть безкоштовно доїхати до центру міським автобусом. Існує окремий railway card для дешевих поїздок залізницею, але його можна придбати лише до 25 років. Паби, концертні холи завжди орієнтуються на студентів і дають їм додаткові знижки - під час локдауну це, звісно, не суперкорисно.
Сам по собі університет це місто в місті. Тут кілька прекрасних бібліотек, де просто хочеться проводити час. До слова, видачу книжок повністю автоматизовано, відксерити потрібні документи чи статті можна безкоштовно. Спортзали, спортивні клуби, власні парки та паби - у звичайні часи це все суттєво розширює можливості для саморозвитку та відпочинку.
Опишіть, будь ласка, як виглядає ваш навчальний день.
Навчання зараз відбувається у вільному режимі, тому особливо важливо чітко спланувати свій час. Локдаун насправді допомагає сконцентруватися на навчанні, бо немає жодних відволікаючих факторів, однак всі дні проходять за досить типовим і простим розпорядком. У Манчестері мій день починається о 8 ранку зі сніданку, після цього до обіду я займаюся "пасивно" частиною навчального процесу - дивлюся лекції, виконую лабораторні роботи, читаю літературу. Далі обід і невеликий воркаут, а опісля робота над письмовими роботами. Залежно від поточного навантаження, можу затриматися допізна, але інколи є можливість якось розслабитися після вечері.
Манчестер досить студентське місто, тому опцій для проживання досить багато - від звичайних гуртожитків до оренди у приватних власників, зокрема є цілі багатоквартирні будинки, які призначенні для здачі в оренду студентам. Гуртожиток - найпростіший варіант, і я обрав саме його. Цікава особливість - у деяких гуртожитках у вартість проживання включене харчування (сніданки та обіди). Втім, за свідченнями більш бувалих студентів, які навчалися тут починаючи із бакалаврату, приватне житло часто є кращим і дешевшим варіантом: звісно, якщо скооперуватися із іншими студентами та платити за оренду спільно.
Які бонуси надає статус студента?
Манчестерські студенти можуть безкоштовно доїхати до центру міським автобусом. Існує окремий railway card для дешевих поїздок залізницею, але його можна придбати лише до 25 років. Паби, концертні холи завжди орієнтуються на студентів і дають їм додаткові знижки - під час локдауну це, звісно, не суперкорисно.
Сам по собі університет це місто в місті. Тут кілька прекрасних бібліотек, де просто хочеться проводити час. До слова, видачу книжок повністю автоматизовано, відксерити потрібні документи чи статті можна безкоштовно. Спортзали, спортивні клуби, власні парки та паби - у звичайні часи це все суттєво розширює можливості для саморозвитку та відпочинку.
Опишіть, будь ласка, як виглядає ваш навчальний день.
Навчання зараз відбувається у вільному режимі, тому особливо важливо чітко спланувати свій час. Локдаун насправді допомагає сконцентруватися на навчанні, бо немає жодних відволікаючих факторів, однак всі дні проходять за досить типовим і простим розпорядком. У Манчестері мій день починається о 8 ранку зі сніданку, після цього до обіду я займаюся "пасивно" частиною навчального процесу - дивлюся лекції, виконую лабораторні роботи, читаю літературу. Далі обід і невеликий воркаут, а опісля робота над письмовими роботами. Залежно від поточного навантаження, можу затриматися допізна, але інколи є можливість якось розслабитися після вечері.
Розкажіть, як ви проводите свій вільний від навчання час?
Мені пощастило із сусідами, тож інколи ми можемо приготувати щось разом і подивитися кіно у спільній кімнаті, або обговорити питання екзистенційних масштабів за келихом вина. Якщо на вихідних немає якихось дедлайнів, то можна виїхати за місто - звідси недалеко і до моря (Ліверпуль) і до кількох національних парків. В Манчестері чудова велосипедна інфраструктура, тож я із радістю досліджую місто на велосипеді.
Чого ви навчились навчаючись за кордоном?
Без самоорганізації не буде результату.
Мені пощастило із сусідами, тож інколи ми можемо приготувати щось разом і подивитися кіно у спільній кімнаті, або обговорити питання екзистенційних масштабів за келихом вина. Якщо на вихідних немає якихось дедлайнів, то можна виїхати за місто - звідси недалеко і до моря (Ліверпуль) і до кількох національних парків. В Манчестері чудова велосипедна інфраструктура, тож я із радістю досліджую місто на велосипеді.
Чого ви навчились навчаючись за кордоном?
Без самоорганізації не буде результату.
Якби ви не поїхали навчатись за кордон, то…
Нічого страшного не сталося б, продовжив би розвиватися професійно в Україні. Єдина проблема - швидше би вперся у стелю самореалізації в плані технічних та фундаментальних навичок.
Чи ви маєте уже конкретні плани, як реалізовуватимете набуті знання в університеті по поверненню в Україну?
У мене є кілька ідей щодо того, як можна застосувати просунуті аналітичні техніки для пояснення соціальних процесів в Україні. Наприклад, це можуть бути консультації потенційних інвесторів з приводу політичної ситуації та констеляції бізнес-інтересів у конкретному місті чи регіоні. Щоправда, більш реалістично перед початком власного проєкту мені потрібно буде пропрацювати кілька років у хорошій продуктовій IT-компанії, щоб зрозуміти як правильно створювати та просувати власний продукт.
Ким і де ви себе бачите після навчання? Через 5 років? Через 15?
Через 5 років бачу себе серед співзасновників аналітичної компанії, яка займатиме свою невелику нішу у сфері політичних консультацій для бізнесу. Через 15 років бачу цю компанію серед лідерів ринку, який на той час суттєво розшириться.
Дайте декілька порад студентам, які планують вступати за кордон.
Це завжди лотерея. Після успіху не поспішайте почивати на лаврах. Використовуйте кожну поразку для того, щоб переосмислити свої цілі.
Нічого страшного не сталося б, продовжив би розвиватися професійно в Україні. Єдина проблема - швидше би вперся у стелю самореалізації в плані технічних та фундаментальних навичок.
Чи ви маєте уже конкретні плани, як реалізовуватимете набуті знання в університеті по поверненню в Україну?
У мене є кілька ідей щодо того, як можна застосувати просунуті аналітичні техніки для пояснення соціальних процесів в Україні. Наприклад, це можуть бути консультації потенційних інвесторів з приводу політичної ситуації та констеляції бізнес-інтересів у конкретному місті чи регіоні. Щоправда, більш реалістично перед початком власного проєкту мені потрібно буде пропрацювати кілька років у хорошій продуктовій IT-компанії, щоб зрозуміти як правильно створювати та просувати власний продукт.
Ким і де ви себе бачите після навчання? Через 5 років? Через 15?
Через 5 років бачу себе серед співзасновників аналітичної компанії, яка займатиме свою невелику нішу у сфері політичних консультацій для бізнесу. Через 15 років бачу цю компанію серед лідерів ринку, який на той час суттєво розшириться.
Дайте декілька порад студентам, які планують вступати за кордон.
Це завжди лотерея. Після успіху не поспішайте почивати на лаврах. Використовуйте кожну поразку для того, щоб переосмислити свої цілі.