Про навчання в Оксфорді: стипендіатка «Всесвітніх студій» Степанида Бадовська
Про навчання в Оксфорді: стипендіатка «Всесвітніх студій» Степанида Бадовська
Історії з перших вуст – найкращий спосіб надихнутися та дізнатися більше про те, що на вас чекає протягом навчання в іншій країні. Саме тому ми публікуємо інтерв'ю зі стипендіатами програми «Всесвітні студії», які ще проходять, або завершили навчання в кращих університетах світу. Цього разу своїм досвідом ділиться Степанида Бадовська, яка з 14 років мріяла навчатися в Оксфорді та, врешті, реалізувала свою мрію.
Нагадуємо, що прийом документів на цьогорічний конкурс «Всесвітніх студій» триває до 15 травня 2021 року.
Де ви навчаєтесь (спеціальність, університет) та чому саме там?
Де ви навчаєтесь (спеціальність, університет) та чому саме там?
Оксфордський університет, Магістр фінансів та права. Коли мені було чотирнадцять, мріяла, що одного дня буду вчитися в Оксфорді чи в Кембриджі та вивчати біологію. Але вступила в Шевченка на юрфак. Два роки тому, як раз перед новим роком, була в Оксфорді в якості туриста і бажання там вчитися знову загорілося десь в середині. Але, звісно ж, крім більш «романтичних» причин є більш прагматичні: Оксфордський університет все ж кращий у світі, а моя програма (фінанси та право) – це саме те, що я вже давно шукала.
Що ви знаходите найцікавішим у навчанні в університеті?
Мабуть те, як кожного дня я усвідомлюю як багато я ще не знаю (тобто, як багато ще можна вивчити :-) і як багато насправді можна дізнаватись кожного дня, якщо тільки знати англійську та які ресурси використовувати. А ще люди. Для мене це просто щось нереальне – вчитися серед людей з усіх куточків світу. Особливо цікаво дізнаватись якісь їх локальні жарти, звички, їх історію.
Мабуть те, як кожного дня я усвідомлюю як багато я ще не знаю (тобто, як багато ще можна вивчити :-) і як багато насправді можна дізнаватись кожного дня, якщо тільки знати англійську та які ресурси використовувати. А ще люди. Для мене це просто щось нереальне – вчитися серед людей з усіх куточків світу. Особливо цікаво дізнаватись якісь їх локальні жарти, звички, їх історію.
Ви навчалися в українському ВНЗ: яка різниця між закордонним і українським? Які спогади з навчання в Україні? Що варто перейняти українським університетам від Вашого ВНЗ?
На жаль, різниця величезна. Найбільш важливий момент, як на мене, це те, що тут вчать думати, а не запам'ятовувати. Недостатньо просто вивчати матеріал, потрібно критично його аналізувати. Тебе оцінюють не за тим скільки ти прочитав і як завчив інформацію, а радше за тим, як ти здатен її проаналізувати та які висновки зробити. Відповідно, так само підходять й до оцінки знань – не формально, задаючи питання на знання конкретної інформації, а більш глибоко – аби студент міг під час відповіді пояснити що він/вона думає, чому, які є аргументи на користь цієї думки. Хоча читати та працювати треба набагато більше ніж в українському ВНЗ.
Що було найскладнішим моментом після переїзду за кордон?
Якщо чесно, була морально готова до всього, тому складнощів після переїзду на собі не відчула жодних, окрім ситуації з коронавірусом, звісно.
Що вас підтримує, коли ви далеко від дому?
Я дуже люблю подорожувати та жити в різних містах, тому я не шукаю підтримки, коли я далеко від дому :-) Будь-які подорожі за кордон (особливо такі тривалі), це для мене неоціненний досвід і зазвичай я насолоджуюсь ним.
Коли ви поїхали за кордон, що для вас було незвичним (дивним)?
Маю досвід роботи в Лондоні, тому нічого нового чи дивного, окрім того, що я вже бачила (і до чого звикла), я не спостерігала :-)
На жаль, різниця величезна. Найбільш важливий момент, як на мене, це те, що тут вчать думати, а не запам'ятовувати. Недостатньо просто вивчати матеріал, потрібно критично його аналізувати. Тебе оцінюють не за тим скільки ти прочитав і як завчив інформацію, а радше за тим, як ти здатен її проаналізувати та які висновки зробити. Відповідно, так само підходять й до оцінки знань – не формально, задаючи питання на знання конкретної інформації, а більш глибоко – аби студент міг під час відповіді пояснити що він/вона думає, чому, які є аргументи на користь цієї думки. Хоча читати та працювати треба набагато більше ніж в українському ВНЗ.
Що було найскладнішим моментом після переїзду за кордон?
Якщо чесно, була морально готова до всього, тому складнощів після переїзду на собі не відчула жодних, окрім ситуації з коронавірусом, звісно.
Що вас підтримує, коли ви далеко від дому?
Я дуже люблю подорожувати та жити в різних містах, тому я не шукаю підтримки, коли я далеко від дому :-) Будь-які подорожі за кордон (особливо такі тривалі), це для мене неоціненний досвід і зазвичай я насолоджуюсь ним.
Коли ви поїхали за кордон, що для вас було незвичним (дивним)?
Маю досвід роботи в Лондоні, тому нічого нового чи дивного, окрім того, що я вже бачила (і до чого звикла), я не спостерігала :-)
.
Як з проживанням під час навчання? Вартість? Гуртожиток? Можливості?
Гуртожиток - основний варіант проживання для більшості студентів і найбільш значна витрата кожного місяця. Адміністрація не надає ніяких знижок на проживання для тих, хто залишився тут в Оксфорді на період карантину. Можливості залишаються здебільшого в полі «онлайн». Навчання проходить за звичайним розкладом, на період локдауну збільшують кількість гостьових лекцій від академіків з інших університетів та відомих професіоналів. :-)
Які бонуси надає статус студента?
Знижки в AppleStore та неперевершене почуття радості знову бути студентом :-)
Опишіть, будь ласка, як виглядає ваш навчальний день.
Після того як прокидаюсь, намагаюсь трохи позайматись спортом (для цього спеціально придбала курс записаних відео-тренувань), але виходить не завжди – зазвичай доводиться одразу занурюватись у навчання – навантаження шалене. Окрім того, ми з командою однодумців займаємось організацією та розвитком студентської спільноти щодо сталих фінансів. Тому зазвичай весь день проходить у дзвінках, повідомленнях, лекціях та семінарах та читанні величезної кількості матеріалів. На вихідних зазвичай теж часу вистачає хіба на термінові побутові справи.
Гуртожиток - основний варіант проживання для більшості студентів і найбільш значна витрата кожного місяця. Адміністрація не надає ніяких знижок на проживання для тих, хто залишився тут в Оксфорді на період карантину. Можливості залишаються здебільшого в полі «онлайн». Навчання проходить за звичайним розкладом, на період локдауну збільшують кількість гостьових лекцій від академіків з інших університетів та відомих професіоналів. :-)
Які бонуси надає статус студента?
Знижки в AppleStore та неперевершене почуття радості знову бути студентом :-)
Опишіть, будь ласка, як виглядає ваш навчальний день.
Після того як прокидаюсь, намагаюсь трохи позайматись спортом (для цього спеціально придбала курс записаних відео-тренувань), але виходить не завжди – зазвичай доводиться одразу занурюватись у навчання – навантаження шалене. Окрім того, ми з командою однодумців займаємось організацією та розвитком студентської спільноти щодо сталих фінансів. Тому зазвичай весь день проходить у дзвінках, повідомленнях, лекціях та семінарах та читанні величезної кількості матеріалів. На вихідних зазвичай теж часу вистачає хіба на термінові побутові справи.
Розкажіть, як ви проводите свій вільний від навчання час?
Провокативне питання, особливо дивлячись на те, що я відповідаю на нього під час локдауну. Під час семестру зазвичай вільного часу нема, мабуть через те, що я створила собі шалене навантаження. Дуже рідко вдається почитати щось «для себе», але намагаюсь робити це хоч трохи. Спілкуюсь з друзями (всіма можливими і не забороненими методами) и дуже багато гуляю в Порт Медоу (дуже люблю це місце в Оксфорді). До локдану, звісно, можливостей для проведення вільного часу було значно більше.
Чого ви навчились навчаючись за кордоном?
Дуже змінила своє ставлення до нетворкінгу, думаю, навчилась робити його трохи краще. Але головне, що я отримала – бажання завжди знаходитись серед людей, які тебе збагачують: знаннями та емоційно.
Провокативне питання, особливо дивлячись на те, що я відповідаю на нього під час локдауну. Під час семестру зазвичай вільного часу нема, мабуть через те, що я створила собі шалене навантаження. Дуже рідко вдається почитати щось «для себе», але намагаюсь робити це хоч трохи. Спілкуюсь з друзями (всіма можливими і не забороненими методами) и дуже багато гуляю в Порт Медоу (дуже люблю це місце в Оксфорді). До локдану, звісно, можливостей для проведення вільного часу було значно більше.
Чого ви навчились навчаючись за кордоном?
Дуже змінила своє ставлення до нетворкінгу, думаю, навчилась робити його трохи краще. Але головне, що я отримала – бажання завжди знаходитись серед людей, які тебе збагачують: знаннями та емоційно.
Якби ви не поїхали навчатись за кордон, то…
Працювала б. Думаю б закінчила пару курсів з фінансів та економіки, можливо записалась би на курси з графічного дизайну – дуже давно хотіла. Також нарешті повернулась би до занять з фортепіано. Але це все попереду – одразу після мого повернення.
Чи ви маєте уже конкретні плани, як реалізовуватимете набуті знання в університеті по поверненню в Україну?
Працювала б. Думаю б закінчила пару курсів з фінансів та економіки, можливо записалась би на курси з графічного дизайну – дуже давно хотіла. Також нарешті повернулась би до занять з фортепіано. Але це все попереду – одразу після мого повернення.
Чи ви маєте уже конкретні плани, як реалізовуватимете набуті знання в університеті по поверненню в Україну?
Звісно, планів багато. Серед першочергових – ділитись цими знаннями. Думаю, нарешті в мене накопичилось достатньо як професійного так і академічного досвіду, і мені справді є що передати студентам. Тому – так, хочу викладати. Інше поки не розкриватиму.
Ким і де ви себе бачите після навчання? Через 5 років? Через 15?
Плани дуже «наполеонівські». Якщо чесно, і самій цікаво ким я буду через 5 чи 15 років і куди саме мої плани, проекти та ідеї мене приведуть. Але хотілося б в будь-якому випадку бачити себе мудрою, сильною та яскравою особистістю здатною робити щось важливе.
Дайте декілька порад студентам, які планують вступати за кордон.
Ніколи не думайте, що ви чогось не варті! Знаєте, що хочете – прагніть до цього. Неможливого не існує!
Ким і де ви себе бачите після навчання? Через 5 років? Через 15?
Плани дуже «наполеонівські». Якщо чесно, і самій цікаво ким я буду через 5 чи 15 років і куди саме мої плани, проекти та ідеї мене приведуть. Але хотілося б в будь-якому випадку бачити себе мудрою, сильною та яскравою особистістю здатною робити щось важливе.
Дайте декілька порад студентам, які планують вступати за кордон.
Ніколи не думайте, що ви чогось не варті! Знаєте, що хочете – прагніть до цього. Неможливого не існує!